Допоможуть вам з підказкою герої Жюль Верна, які могли керувати цією повітряною кулею досить легко. Наші герої козаки на повітряних кулях не літали, та все ж цими прийомами теж користувалися.

Питання: 1. Якими способами вдавалося керувати повітряною кулею?

                 2. Коротко поясніть фізику цих способів.

 

2 бала

Чайка — безпалубний плоскодонний човен запорізьких козаків XVI—XVII ст. у вигляді величезної видовбаної колоди, по бортах обшитої дошками. Довжина – близько 18м, ширина й висота бортів – до 4м. Ззовні бортів для збільшення остійності і плавучості кріпився очеретяний пояс. Човен мав поперечні переборки і лави, щоглу з вітрилом, 10-15 пар весел, носовий і кормовий рулі, уміщав до 70 чоловік. Озброєння – 4-6 фальконетів (гармати калібром 30мм.). На борту був запас зброї та провіанту достатній для тривалих морських походів.

 

Французький інженер Гійом Боплан, який у XVII столітті був на польській службі та займався будівництвом укріплень на Україні писав:

 

« Казаки строят челны́ длиною в 60, шириною от 10 до 12, а глубиною в 12 футов. Челны́ сии без киля, дно их состоит из выдолбленного бревна ивового или липового, длиною около 45 футов; оно обшивается с боков на 12 футов в вышину досками, которые имеют длину от 10 до 12, а в ширину 1 фут и приколачиваются одна к другой так точно, как при постройке речных судов… Длина его постепенно увеличивается кверху: это яснее видно из приложенного рисунка. На оном можно заметить толстые канаты из камыша, которые обвиты лыками или боярышником и, как связанные бочонки, обхватывают чёлн от кормы до носа… Челны́ казацкие, имея с каждой стороны по 10–15 вёсел, плывут на греблях скорее турецких галер… Открывают же неприятельский корабль или галеру прежде, нежели турки заметят их челны́, возвышающиеся над морской поверхностью не более 2,5 фута. »

 

Та не тільки на  "чайках" здійснювали свої славетні походи козаки.

 

"Дівка в морі купалась,

  Та й риби злякалась,

  То не риба, то не рак,-

  Запорозький то козак" (Народний фольклор)

 

"Не дивись турче на воду, а дивись під воду " (Народний фольклор)

 

Питання: 5. Про яку таємну зброю козаків говорить народ, і не тільки він?

                 6. Як козаки нею керували, розкажіть коротко.

 

4 бала

Подайте два способи трактування фразеологізму " Вийти сухим із води "

 

2 бала

Це важливо!

 

Всі елементи завдання об`єднані однією темою. Це підказка до наступної частини цитати про славних та хоробрих козаків.

 

Завдання приймаються до 23 години 59 хвилин 12 лютого.

 

Відповіді будуть викладені тут 13 лютого.

 

Завдання Золотаренка відкривається 13 лютого о 17 годині.

 

Успіху всім!

 

1. Повітряною кулею керували так: або ж підігрівали повітря в кулі за допомогою спеціального пальника, або ж охолоджували; а ще можна було скидати баласт-мішечки з піском, якими запасалися на землі.

 

2. Фізика : ви знаєте формулу виштовхувальної сили F=ρgV. Тепле повітря в кулі розширюється, об`єм тіла збільшується; скидаючи баласт, зменшували масу тіла, а отже і силу тяжіння.

 

3. 13 жовтня 1999 року накануні дня міста Запоріжжя відбувся підйом "чайки".

 

4. Посилання на фото.

 

5. Мова йде про підводний човен. Цитата 

Иезуит Фурнье, который в конце XVI века находился в Константинополе, описал из слов турок такой эпизод: «Здесь мне рассказывали совершенно необыкновенные истории о нападении северных славян (т. е. запорожцев. – Авт.) на турецкие города и крепости. Они являлись неожиданно, они поднимались прямо со дна моря и повергали в ужас всех береговых жителей и воинов. Мне и раньше рассказывали, будто славянские воины переплывают море под водой, но я посчитал их рассказы выдумкой. А теперь я лично говорил с теми людьми, которые были свидетелями подводных набегов славян на турецкие берега».

Також посилання на відео.

 

6. Керували човном по аналогії з кулею, скидаючи баласт, інше у відео.

 

7. Вийти сухим із води-уникнути покарання, або пряме трактування-не замочитися, побувавши під водою, наприклад, у підводному човні.