Традиційним є побажання " Козацького тобі здоров`я !" І справді, про здоров`я і незвичайні фізичні можливості наших предків ходять легенди. Кажуть, що козаки ніколи не хворіли " рядовими недугами ", та як кажуть, на війні, як на війні. Ніхто з козаків не був застрахований від вогнепальних ран, опіків, переломів. Вміння терпіти не тільки душевну, але й фізичну біль високо цінувалися у козаків. Козацькі лікарі знали багато заговорів. Про них складалися легенди. Широко застосовувалося  лікування землею. Лікувалися всим,що опинялося під рукою: цукор, мед, тютюн, сажу, пережований хліб, сіль.  Козацькі лікарі   використовували різні трави:  лікувалися росою та камінням, навіть гарматним порохом. Так козаки не тільки лікувалися, а ще й відновлювали сили!

Секрет козацької медицини криється у єдності людини й природи!

Відома бувальщина про козацький загін, оточений ворогами. " Нехай тікають- все одно у степу пропадуть без їжі"- дозволив татарський бей. Та не так сталося, як гадалося. У кожного козака на шиї висів амулет, який оберігав їх від голодної смерті: нанизані на нитку , потемнілі від часу буси. Не раз і не два ставали ці буси в нагоді козакам. 

Підказка: Буси виготовляли з дуже цінної рослини. Росте вона у заростях                         чагарників, у тінистих мішаних лісах. Квіти її мають чудовий                           запах, особливо присмерком. Росте на Україні.

Завдання: Назвіть рослину, про яку йде мова.  До якої родини вона                 належить?  Яку частину цієї рослини використовували?  Які лікувальні властивості вона має? Перешліть фото цієї рослини (як вкладений файл)

( 1 бал за кожну правильну відповідь)

Друга підказка до завдання подана на фото.

Відповіді на завдання Дубежича

1. Перша рослина - буряк. У соку буряка міститься багато заліза, тому він найцінніший з усіх овочевих соків для поліпшення складу крові та утворення еритроцитів. Буряковий сік багатий йодом, марганцем, міддю, цинком. Цинк підтримує дію інсуліну, підвищує гостроту зору, в ньому активно потребує організм у разі інфаркту міокарда. Червоні пігменти соку зміцнюють капіляри, розслаблюють спазми судин, знижують кров'яний тиск. Буряковий сік поліпшує пам'ять.

Друга рослина - чорна бузина. У науковій застосовують квітки, квіткові бруньки й листки. Їх використовують як потогінний і сечогінний засіб, при простуді, кашлі, для інгаляції та полоскань, а препарати з них - при ларингітах, бронхітах, грипі, захворюванні нирок і сечового міхура, при невралгіях. У народній медицині листки і кора рекомендуються при ревматизмі, подагрі, артритах, водянці, діабеті, зовнішньо при болях у вухах, рожистих запаленнях, опіках, геморої, простудах.

Третя рослина - грицики звичайні. У науковій медицині використовують надземну частину — Herba bursae pastoris, яку рекомендують проти різноманітних внутрішніх кровотеч (легеневих, ниркових, носових, шлунково-кишкових і особливо маткових). Препарати грициків посилюють перистальтику кишечника, рекомендуються при застудах, хворобах печінки і нирок, сечового міхура, при порушенні обміну речовин, ревматизмі, малярії. У народній медицині грицики використовують як кровоспинний засіб, при блювотах у вагітних жінок, при гіпертонічній хворобі, катарі і виразках шлунка, при запаленнях і піску в сечовому міхурі, при туберкульозі, простуді, геморої, жовчних каменях, нетриманні сечі, жіночих хворобах, дизентерії, венеричних хворобах. Сік з свіжої рослини п'ють при ревматизмі і проносах. Зовнішньо вживають для промивання ран, для компресів або розтирання при пораненнях чи контузії.

Четверта рослина - вишня. Плоди вишні сприяють поліпшенню апетиту і травлення, а також надають відхаркувальну, сечогінну, послаблюючу дію, володіють антисептичними властивостями. Вишневі плодоніжки застосовують як сечогінний і протизапальний засіб при сечокам'яній хворобі, запальних захворюваннях суглобів, серцевої недостатності, гіпертонічній хворобі, подагрі. У народній медицині вишня використовується як один з кращих засобів для лікування анемії і геморагічних захворювань. Вишневим соком і відваром молодих вишневих пагонів лікують артрити різного походження. Саліцилова кислота, що міститься у вишні, використовується для лікування різних запальних захворювань. Свіжі плоди застосовують для лікування порушення травлення, запорів, сушені — ефективні при лікуванні проносів. Відвар коренів вишні в народній медицині застосовується для лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки. Вишневий відвар використовується при лікуванні отруєнь.

П`ята рослина - калюжниця. Калюжниця використовують як протизапальний, болезаспокійливий протисудомний і сечогінний засіб і як шкірнонаривної засіб при бородавках. Малими дозами водного настою трави калюжниці лікують простудні захворювання з високою температурою, кашель, бронхіт, коклюш, астму, лихоманку, водянку, хвороби сечо-вивідних шляхів. Відвар листя використовують при ревматизмі, жовтяниці, недокрів'ї, цинзі, нервових і жіночих захворюваннях, порушеннях обміну речовин, онкологічних захворюваннях шлунка і матки. Свіже листя мають виражені бактерицидні властивості, тому, попередньо обшпаривши окропом і загорнувши в марлю, їх прикладають до ран, виразок і обпаленим місцях для зняття болю і запалення, лікують захворювання нігтів, екземи, алергічні висипання, забиття.

2. Рослина: Любка дволиста.

Рід Любка, родина Орхідні.

Приміняють бульби-частини кореня рослини.

Народна медицина рекомендує бульби любки виснаженим хворим при шлунково-кишкових захворюваннях, кашлі, хворобах зубів, а листя як зовнішнє при наривах. Бульби доцільно використовувати як обволікаючий засіб при отруєнні (при цьому уповільнюється всмоктування токсичних сполук).